Архітектура храмів має багату, цікаву, та водночас і неоднозначну історію. Часто саме зі зведення храмів, чия архітектура вирізнялася особливою ретельністю і деталізацією, починалися нові течії в  будівничому мистецтві. Сьогодні – насолоджуємося найяскравішими костелами, які будуть показувати (ми впевнені!) туристам і у двадцять другому столітті, і ще далі в майбутньому!

Мова піде не про грандіозні, всесвітньо відомі будівлі, впізнавані навіть тими, хто жодного разу не подорожував. Це не про Нотр Дам, Міланський собор чи Церкву Святого Сімейства в Барселоні.

В їх тіні перебувають не менш цікаві і прекрасні шедеври, які треба побачити! Неочікувано для себе, ми виявили, що усі ці храми присвячені Бороматері. Це додає нашій трійці особливого символізму.

 

Собор Лас Лахас: дива, приховані ажуром

Саме собою місце розташування собору заворожує своєю красою. Але вражає й те, наскільки архітектура не поступається природі своєю продуманістю, довершеністю. Деталізована до дрібниць, будівля наче створена, щоб доповнити довколишню красу. Але краса внутрішня дивує не менше – кажуть, тут стаються справжні дива зцілення.

Неоготичний костел являє собою базиліку, зведену на мості в каньоні ріки Гуаітара. Символічне значення криється навіть у цьому: Лас-Лахас розташовано практично на кордоні Колумбії й Еквадору. Свого часу це стало ключовим у примиренні між сусідніми народами.

Легенда говорить: тут була печера, оповита містичними історіями, її обходили стороною. Та всередині XVIII століття індіанській біднячці Марії Муесе явилася Богородиця – лик проявився на стіні саме тієї печери. Побачивши наскельне зображення, глухоніма донька Марії, Роза, зцілилася. Та коли невдовзі дівчину погубила хвороба, Марія знову припала до чудодійного лику, і донька повернулася до життя! Відтоді паломники двох ворогуючих країн потяглися з проханнями про поміч.

Приховане стінами величного храму, це зображення на скелі існує й досі.

Спершу в каньйоні збудували невелику каплицю, тоді два храми. Однак місця для вірян все одно бракувало, тож на пожертви паломників 1916 року з’явився Собор Лас-Лахас. Хоч зовні він і нагадує фортецю, та його вище призначення не потребує доведення – численні таблички вдячності Богородиці від тисяч паломників говорять за себе.

 

Собор Богоматері в сльозах: величне – просте

Церква Мадонни де ле Лакріме, або Собор Богоматері в сльозах чекає на вас в італійських Сиракузах. Його будівництво також має чудесне походження.

На цьому місці колись мешкала звичайна родина, яка молилася гіпсовій статуї Мадонни. А в 1953 році сталося диво, що вважається одним із божественних знаків у католиків: фігура стала сльозоточити. Тож будівництво храму стало закономірним, адже паломники з усього світу мандрують до цього святого місця.

Архітектура Собору також вражає – його видно з будь-якого місця в Сиракузах. Висота будівлі 74 метри, і вона радше нагадує шатро, чи конус. Зведена з білого бетону, церква не має пишного оздоблення, натякаючи на чистоту і геніальність простоти кольору і форми. Верхівку собору вінчає 20-метрова статюя Божої Матері, виконана з бронзи. Славетна ж гіпсова фігура Мадонни, що плаче, розташована всередині, над вівтарем.

Будівлю зводили майже три десятиліття, і радше наперекір всьому. Атмосферу піднесення людини до неба тут підкреслює все. І це завжди ставало предметом розбіжностей.

Для паломників храм відкрили 24 роки тому. Туристам варто відвідати цей собор ще й тому, що тільки тут можна побачити Музей сльозоточення. Також при Церкві розмістилися музей паломницьких дарів Богородиці і музей святкових одеж священиків.

 

Собор Пресвятої Діви Марії Апаресідської: сакральність нової епохи

The interior of Brasilia Cathedral.

Цей кафедральний собор у бразильській столиці – втілення тендітності, повітряної легкості й витонченої простоти. Ці риси майже півстоліття вражають паломників і туристів.

Неосяжна будівля в 40 м висотою – яскравий приклад модернізму в архітектурі. Це – шістнадцять колон вигнутої форми, поєднаних вітражами. Конструкція геніального Оскара Німеєра відображає руки, зведені до неба. Все зроблено так, щоб всередині все було залите світлом, створюючи атмосферу одухотворення й легкості при відвідинах храму. А щоб відчуття були яскравішими, будівничі зробили вхід у храм довгим темним коридором, символізуючи шлях до Бога, посилюючи відчуття просвітлення.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here